| прові́дець – іменник чоловічого роду | ||
| (проводир) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | прові́дець | прові́дці |
| родовий | прові́дця | прові́дців |
| давальний | прові́дцеві, прові́дцю | прові́дцям |
| знахідний | прові́дця | прові́дців |
| орудний | прові́дцем | прові́дцями |
| місцевий | на/у прові́дцеві, прові́дці, прові́дцю | на/у прові́дцях |
| кличний | прові́дцю | прові́дці |
| [рідко] |