| | |
| продіагностува́ти – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | продіагностува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | продіагносту́ймо |
| 2 особа | продіагносту́й | продіагносту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | продіагносту́ю | продіагносту́ємо, продіагносту́єм |
| 2 особа | продіагносту́єш | продіагносту́єте |
| 3 особа | продіагносту́є | продіагносту́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | продіагностува́в | продіагностува́ли |
| жін.р. | продіагностува́ла |
| сер.р. | продіагностува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| продіагносто́ваний |
| Безособова форма |
| продіагносто́вано |
| Дієприслівник |
| продіагностува́вши |
