| продідува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (якийсь час бути сторожем) | ||
| Інфінітив | продідува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | продіду́ймо | |
| 2 особа | продіду́й | продіду́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | продіду́ю | продіду́ємо, продіду́єм |
| 2 особа | продіду́єш | продіду́єте |
| 3 особа | продіду́є | продіду́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | продідува́в | продідува́ли |
| жін.р. | продідува́ла | |
| сер.р. | продідува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| продідува́вши | ||