| | |
| прока́тувати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (возити) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прока́тувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прока́туймо |
| 2 особа | прока́туй | прока́туйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прока́туватиму | прока́туватимемо, прока́туватимем |
| 2 особа | прока́туватимеш | прока́туватимете |
| 3 особа | прока́туватиме | прока́туватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прока́тую | прока́туємо, прока́туєм |
| 2 особа | прока́туєш | прока́туєте |
| 3 особа | прока́тує | прока́тують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| прока́туючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | прока́тував | прока́тували |
| жін. р. | прока́тувала |
| сер. р. | прока́тувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| прока́туваний |
| Безособова форма |
| прока́тувано |
| Дієприслівник |
| прока́тувавши |