| прокида́ння1 – іменник середнього роду | ||
| (відкидання; вкидання чогось) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | прокида́ння | прокида́ння |
| родовий | прокида́ння | прокида́нь |
| давальний | прокида́нню | прокида́нням |
| знахідний | прокида́ння | прокида́ння |
| орудний | прокида́нням | прокида́ннями |
| місцевий | на/у прокида́нні, прокида́нню | на/у прокида́ннях |
| кличний | прокида́ння* | прокида́ння* |