| | |
| прометуши́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прометуши́тися, прометуши́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прометуші́мося, прометуші́мось, прометуші́мся |
| 2 особа | прометуши́ся, прометуши́сь | прометуші́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прометушу́ся, прометушу́сь | прометушимо́ся, прометушимо́сь, прометуши́мся |
| 2 особа | прометуши́шся | прометушите́ся, прометушите́сь |
| 3 особа | прометуши́ться | прометуша́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | прометуши́вся, прометуши́всь | прометуши́лися, прометуши́лись |
| жін.р. | прометуши́лася, прометуши́лась |
| сер.р. | прометуши́лося, прометуши́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прометуши́вшись |
