| проміни́стий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | проміни́стий | проміни́ста | проміни́сте | проміни́сті |
| родовий | проміни́стого | проміни́стої | проміни́стого | проміни́стих |
| давальний | проміни́стому | проміни́стій | проміни́стому | проміни́стим |
| знахідний | проміни́стий | проміни́сту | проміни́сте | проміни́сті |
| орудний | проміни́стим | проміни́стою | проміни́стим | проміни́стими |
| місцевий | на/у проміни́стому, проміни́стім | на/у проміни́стій | на/у проміни́стому, проміни́стім | на/у проміни́стих |
| [діал.] | ||||