| | |
| прости́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прости́тися, прости́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прості́мося, прості́мось, прості́мся |
| 2 особа | прости́ся, прости́сь | прості́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прощу́ся, прощу́сь | простимо́ся, простимо́сь, прости́мся |
| 2 особа | прости́шся | простите́ся, простите́сь |
| 3 особа | прости́ться | простя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | прости́вся, прости́всь | прости́лися, прости́лись |
| жін.р. | прости́лася, прости́лась |
| сер.р. | прости́лося, прости́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прости́вшись |
