| | |
| проти́витися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | проти́витися, проти́витись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | проти́вмося, проти́вмось |
| 2 особа | проти́вся | проти́втеся, проти́втесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проти́витимуся, проти́витимусь | проти́витимемося, проти́витимемось, проти́витимемся |
| 2 особа | проти́витимешся | проти́витиметеся, проти́витиметесь |
| 3 особа | проти́витиметься | проти́витимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проти́влюся, проти́влюсь | проти́вимося, проти́вимось, проти́вимся |
| 2 особа | проти́вишся | проти́витеся, проти́витесь |
| 3 особа | проти́виться | проти́вляться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| проти́влячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | проти́вився, проти́вивсь | проти́вилися, проти́вились |
| жін. р. | проти́вилася, проти́вилась |
| сер. р. | проти́вилося, проти́вилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| проти́вившись |
