| | |
| протиня́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | протиня́тися, протиня́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | протиня́ймося, протиня́ймось |
| 2 особа | протиня́йся, протиня́йсь | протиня́йтеся, протиня́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | протиня́юся, протиня́юсь | протиня́ємося, протиня́ємось, протиня́ємся |
| 2 особа | протиня́єшся | протиня́єтеся, протиня́єтесь |
| 3 особа | протиня́ється | протиня́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | протиня́вся, протиня́всь | протиня́лися, протиня́лись |
| жін.р. | протиня́лася, протиня́лась |
| сер.р. | протиня́лося, протиня́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| протиня́вшись |
