| | |
| протиставля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | протиставля́тися, протиставля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | протиставля́ймося, протиставля́ймось |
| 2 особа | протиставля́йся, протиставля́йсь | протиставля́йтеся, протиставля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | протиставля́тимуся, протиставля́тимусь | протиставля́тимемося, протиставля́тимемось, протиставля́тимемся |
| 2 особа | протиставля́тимешся | протиставля́тиметеся, протиставля́тиметесь |
| 3 особа | протиставля́тиметься | протиставля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | протиставля́юся, протиставля́юсь | протиставля́ємося, протиставля́ємось, протиставля́ємся |
| 2 особа | протиставля́єшся | протиставля́єтеся, протиставля́єтесь |
| 3 особа | протиставля́ється | протиставля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| протиставля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | протиставля́вся, протиставля́всь | протиставля́лися, протиставля́лись |
| жін. р. | протиставля́лася, протиставля́лась |
| сер. р. | протиставля́лося, протиставля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| протиставля́вшись |
