| | |
| проторго́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | проторго́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | проторго́вуймо |
| 2 особа | проторго́вуй | проторго́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проторго́вуватиму | проторго́вуватимемо, проторго́вуватимем |
| 2 особа | проторго́вуватимеш | проторго́вуватимете |
| 3 особа | проторго́вуватиме | проторго́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проторго́вую | проторго́вуємо, проторго́вуєм |
| 2 особа | проторго́вуєш | проторго́вуєте |
| 3 особа | проторго́вує | проторго́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| проторго́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | проторго́вував | проторго́вували |
| жін. р. | проторго́вувала |
| сер. р. | проторго́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| проторго́вувавши |
