| проторгува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | проторгува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проторгу́ймо | |
| 2 особа | проторгу́й | проторгу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проторгу́ю | проторгу́ємо, проторгу́єм |
| 2 особа | проторгу́єш | проторгу́єте |
| 3 особа | проторгу́є | проторгу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | проторгува́в | проторгува́ли |
| жін.р. | проторгува́ла | |
| сер.р. | проторгува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| проторгува́вши | ||