| проторохті́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | проторохті́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проторохті́мо, проторохті́м | |
| 2 особа | проторохти́ | проторохті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проторохчу́ | проторохтимо́, проторохти́м |
| 2 особа | проторохти́ш | проторохтите́ |
| 3 особа | проторохти́ть | проторохтя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | проторохті́в | проторохті́ли |
| жін.р. | проторохті́ла | |
| сер.р. | проторохті́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| проторохті́вши | ||