| | |
| проуча́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | проуча́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | проуча́ймо |
| 2 особа | проуча́й | проуча́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проуча́тиму | проуча́тимемо, проуча́тимем |
| 2 особа | проуча́тимеш | проуча́тимете |
| 3 особа | проуча́тиме | проуча́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проуча́ю | проуча́ємо, проуча́єм |
| 2 особа | проуча́єш | проуча́єте |
| 3 особа | проуча́є | проуча́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| проуча́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | проуча́в | проуча́ли |
| жін. р. | проуча́ла |
| сер. р. | проуча́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| проуча́вши |
