| | |
| прохопи́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (проговоритися; пробратися куди-небудь непомітно; з’явитися де-небудь; прокинутися – рідко) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прохопи́тися, прохопи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прохопі́мося, прохопі́мось, прохопі́мся |
| 2 особа | прохопи́ся, прохопи́сь | прохопі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прохоплю́ся, прохоплю́сь | прохо́пимося, прохо́пимось, прохо́пимся |
| 2 особа | прохо́пишся | прохо́питеся, прохо́питесь |
| 3 особа | прохо́питься | прохо́пляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | прохопи́вся, прохопи́всь | прохопи́лися, прохопи́лись |
| жін.р. | прохопи́лася, прохопи́лась |
| сер.р. | прохопи́лося, прохопи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прохопи́вшись |
