| проціди́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | проціди́тися, проціди́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | проці́диться | проці́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | проціди́вся, проціди́всь | проціди́лися, проціди́лись |
| жін.р. | проціди́лася, проціди́лась | |
| сер.р. | проціди́лося, проціди́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| проціди́вшись | ||