| | | | |
| проціло́вуваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | проціло́вуваний | проціло́вувана | проціло́вуване | проціло́вувані |
| родовий | проціло́вуваного | проціло́вуваної | проціло́вуваного | проціло́вуваних |
| давальний | проціло́вуваному | проціло́вуваній | проціло́вуваному | проціло́вуваним |
| знахідний | проціло́вуваний, проціло́вуваного | проціло́вувану | проціло́вуване | проціло́вувані, проціло́вуваних |
| орудний | проціло́вуваним | проціло́вуваною | проціло́вуваним | проціло́вуваними |
| місцевий | на/у проціло́вуваному, проціло́вуванім | на/у проціло́вуваній | на/у проціло́вуваному, проціло́вуванім | на/у проціло́вуваних |
