| | |
| прочи́тувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прочи́тувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прочи́туймо |
| 2 особа | прочи́туй | прочи́туйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прочи́туватиму | прочи́туватимемо, прочи́туватимем |
| 2 особа | прочи́туватимеш | прочи́туватимете |
| 3 особа | прочи́туватиме | прочи́туватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прочи́тую | прочи́туємо, прочи́туєм |
| 2 особа | прочи́туєш | прочи́туєте |
| 3 особа | прочи́тує | прочи́тують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| прочи́туючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | прочи́тував | прочи́тували |
| жін. р. | прочи́тувала |
| сер. р. | прочи́тувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| прочи́туваний |
| Безособова форма |
| прочи́тувано |
| Дієприслівник |
| прочи́тувавши |
