| | |
| прочну́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прочну́тися, прочну́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прочні́мося, прочні́мось, прочні́мся |
| 2 особа | прочни́ся, прочни́сь | прочні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прочну́ся, прочну́сь | прочнемо́ся, прочнемо́сь, прочне́мся |
| 2 особа | прочне́шся | прочнете́ся, прочнете́сь |
| 3 особа | прочне́ться | прочну́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | прочну́вся, прочну́всь | прочну́лися, прочну́лись |
| жін.р. | прочну́лася, прочну́лась |
| сер.р. | прочну́лося, прочну́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прочну́вшись |
