| | |
| прочу́муватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прочу́муватися, прочу́муватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прочу́муймося, прочу́муймось |
| 2 особа | прочу́муйся, прочу́муйсь | прочу́муйтеся, прочу́муйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прочу́муватимуся, прочу́муватимусь | прочу́муватимемося, прочу́муватимемось, прочу́муватимемся |
| 2 особа | прочу́муватимешся | прочу́муватиметеся, прочу́муватиметесь |
| 3 особа | прочу́муватиметься | прочу́муватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прочу́муюся, прочу́муюсь | прочу́муємося, прочу́муємось, прочу́муємся |
| 2 особа | прочу́муєшся | прочу́муєтеся, прочу́муєтесь |
| 3 особа | прочу́мується | прочу́муються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| прочу́муючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | прочу́мувався, прочу́мувавсь | прочу́мувалися, прочу́мувались |
| жін. р. | прочу́мувалася, прочу́мувалась |
| сер. р. | прочу́мувалося, прочу́мувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прочу́мувавшись |
