| | |
| прочу́нюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прочу́нюватися, прочу́нюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прочу́нюймося, прочу́нюймось |
| 2 особа | прочу́нюйся, прочу́нюйсь | прочу́нюйтеся, прочу́нюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прочу́нюватимуся, прочу́нюватимусь | прочу́нюватимемося, прочу́нюватимемось, прочу́нюватимемся |
| 2 особа | прочу́нюватимешся | прочу́нюватиметеся, прочу́нюватиметесь |
| 3 особа | прочу́нюватиметься | прочу́нюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прочу́нююся, прочу́нююсь | прочу́нюємося, прочу́нюємось, прочу́нюємся |
| 2 особа | прочу́нюєшся | прочу́нюєтеся, прочу́нюєтесь |
| 3 особа | прочу́нюється | прочу́нюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| прочу́нюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | прочу́нювався, прочу́нювавсь | прочу́нювалися, прочу́нювались |
| жін. р. | прочу́нювалася, прочу́нювалась |
| сер. р. | прочу́нювалося, прочу́нювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прочу́нювавшись |
