| | |
| проштовха́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | проштовха́тися, проштовха́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | проштовха́ймося, проштовха́ймось |
| 2 особа | проштовха́йся, проштовха́йсь | проштовха́йтеся, проштовха́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проштовха́юся, проштовха́юсь | проштовха́ємося, проштовха́ємось, проштовха́ємся |
| 2 особа | проштовха́єшся | проштовха́єтеся, проштовха́єтесь |
| 3 особа | проштовха́ється | проштовха́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | проштовха́вся, проштовха́всь | проштовха́лися, проштовха́лись |
| жін.р. | проштовха́лася, проштовха́лась |
| сер.р. | проштовха́лося, проштовха́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| проштовха́вшись |
