| | | | |
| проштудійо́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | проштудійо́ваний | проштудійо́вана | проштудійо́ване | проштудійо́вані |
| родовий | проштудійо́ваного | проштудійо́ваної | проштудійо́ваного | проштудійо́ваних |
| давальний | проштудійо́ваному | проштудійо́ваній | проштудійо́ваному | проштудійо́ваним |
| знахідний | проштудійо́ваний | проштудійо́вану | проштудійо́ване | проштудійо́вані |
| орудний | проштудійо́ваним | проштудійо́ваною | проштудійо́ваним | проштудійо́ваними |
| місцевий | на/у проштудійо́ваному, проштудійо́ванім | на/у проштудійо́ваній | на/у проштудійо́ваному, проштудійо́ванім | на/у проштудійо́ваних |
