| пря́жений1 – дієприкметник | ||||
| (від: прягти”, пря”жити) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | пря́жений | пря́жена | пря́жене | пря́жені |
| родовий | пря́женого | пря́женої | пря́женого | пря́жених |
| давальний | пря́женому | пря́женій | пря́женому | пря́женим |
| знахідний | пря́жений | пря́жену | пря́жене | пря́жені |
| орудний | пря́женим | пря́женою | пря́женим | пря́женими |
| місцевий | на/у пря́женому, пря́женім | на/у пря́женій | на/у пря́женому, пря́женім | на/у пря́жених |