| путьови́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | путьови́й | путьова́ | путьове́ | путьові́ |
| родовий | путьово́го | путьово́ї | путьово́го | путьови́х |
| давальний | путьово́му | путьові́й | путьово́му | путьови́м |
| знахідний | путьови́й, путьово́го | путьову́ | путьове́ | путьові́, путьови́х |
| орудний | путьови́м | путьово́ю | путьови́м | путьови́ми |
| місцевий | на/у путьово́му, путьові́м | на/у путьові́й | на/у путьово́му, путьові́м | на/у путьови́х |