| | | | |
| підбадьо́рливий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | підбадьо́рливий | підбадьо́рлива | підбадьо́рливе | підбадьо́рливі |
| родовий | підбадьо́рливого | підбадьо́рливої | підбадьо́рливого | підбадьо́рливих |
| давальний | підбадьо́рливому | підбадьо́рливій | підбадьо́рливому | підбадьо́рливим |
| знахідний | підбадьо́рливий, підбадьо́рливого | підбадьо́рливу | підбадьо́рливе | підбадьо́рливі, підбадьо́рливих |
| орудний | підбадьо́рливим | підбадьо́рливою | підбадьо́рливим | підбадьо́рливими |
| місцевий | на/у підбадьо́рливому, підбадьо́рливім | на/у підбадьо́рливій | на/у підбадьо́рливому, підбадьо́рливім | на/у підбадьо́рливих |
