| | |
| підвере́джувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підвере́джувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підвере́джуймо |
| 2 особа | підвере́джуй | підвере́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підвере́джуватиму | підвере́джуватимемо, підвере́джуватимем |
| 2 особа | підвере́джуватимеш | підвере́джуватимете |
| 3 особа | підвере́джуватиме | підвере́джуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підвере́джую | підвере́джуємо, підвере́джуєм |
| 2 особа | підвере́джуєш | підвере́джуєте |
| 3 особа | підвере́джує | підвере́джують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| підвере́джуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | підвере́джував | підвере́джували |
| жін. р. | підвере́джувала |
| сер. р. | підвере́джувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| підвере́джувавши |
