| | |
| підвесели́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підвесели́тися, підвесели́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підвеселі́мося, підвеселі́мось, підвеселі́мся |
| 2 особа | підвесели́ся, підвесели́сь | підвеселі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підвеселю́ся, підвеселю́сь | підвеселимо́ся, підвеселимо́сь, підвесели́мся |
| 2 особа | підвесели́шся | підвеселите́ся, підвеселите́сь |
| 3 особа | підвесели́ться | підвеселя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | підвесели́вся, підвесели́всь | підвесели́лися, підвесели́лись |
| жін.р. | підвесели́лася, підвесели́лась |
| сер.р. | підвесели́лося, підвесели́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| підвесели́вшись |
