| | | | |
| підко́люваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | підко́люваний | підко́лювана | підко́люване | підко́лювані |
| родовий | підко́люваного | підко́люваної | підко́люваного | підко́люваних |
| давальний | підко́люваному | підко́люваній | підко́люваному | підко́люваним |
| знахідний | підко́люваний, підко́люваного | підко́лювану | підко́люване | підко́лювані, підко́люваних |
| орудний | підко́люваним | підко́люваною | підко́люваним | підко́люваними |
| місцевий | на/у підко́люваному, підко́люванім | на/у підко́люваній | на/у підко́люваному, підко́люванім | на/у підко́люваних |
