| | |
| підко́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підко́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підко́люймо |
| 2 особа | підко́люй | підко́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підко́люватиму | підко́люватимемо, підко́люватимем |
| 2 особа | підко́люватимеш | підко́люватимете |
| 3 особа | підко́люватиме | підко́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підко́люю | підко́люємо, підко́люєм |
| 2 особа | підко́люєш | підко́люєте |
| 3 особа | підко́лює | підко́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| підко́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | підко́лював | підко́лювали |
| жін. р. | підко́лювала |
| сер. р. | підко́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| підко́люваний |
| Безособова форма |
| підко́лювано |
| Дієприслівник |
| підко́лювавши |
