| підкоміре́ць – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | підкоміре́ць | підкомірці́ |
| родовий | підкомірця́ | підкомірці́в |
| давальний | підкомірцю́, підкомірце́ві | підкомірця́м |
| знахідний | підкоміре́ць | підкомірці́ |
| орудний | підкомірце́м | підкомірця́ми |
| місцевий | на/у підкомірці́, підкомірцю́ | на/у підкомірця́х |
| кличний | підкомірцю́* | підкомірці́* |