| | | | |
| підконво́йний1 – прикметник | | | | |
| | | | |
| (такий, що перебуває під конвоєм) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | підконво́йний | підконво́йна | підконво́йне | підконво́йні |
| родовий | підконво́йного | підконво́йної | підконво́йного | підконво́йних |
| давальний | підконво́йному | підконво́йній | підконво́йному | підконво́йним |
| знахідний | підконво́йний, підконво́йного | підконво́йну | підконво́йне | підконво́йні, підконво́йних |
| орудний | підконво́йним | підконво́йною | підконво́йним | підконво́йними |
| місцевий | на/у підконво́йному, підконво́йнім | на/у підконво́йній | на/у підконво́йному, підконво́йнім | на/у підконво́йних |
