| | |
| підійня́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підійня́тися, підійня́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підіймі́мося, підіймі́мось, підіймі́мся |
| 2 особа | підійми́ся, підійми́сь | підіймі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підійму́ся, підійму́сь | підіймемо́ся, підіймемо́сь, підійме́мся |
| 2 особа | підійме́шся | підіймете́ся, підіймете́сь |
| 3 особа | підійме́ться | підійму́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | підійня́вся, підійня́всь | підійняли́ся, підійняли́сь |
| жін.р. | підійняла́ся, підійняла́сь |
| сер.р. | підійняло́ся, підійняло́сь |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| підійня́вшись |
