| | |
| пізнава́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (ставати відомим, виявлятися; близько узнавати когось) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пізнава́тися, пізнава́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пізнава́ймося, пізнава́ймось |
| 2 особа | пізнава́йся | пізнава́йтеся, пізнава́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пізнава́тимуся, пізнава́тимусь | пізнава́тимемося, пізнава́тимемось, пізнава́тимемся |
| 2 особа | пізнава́тимешся | пізнава́тиметеся, пізнава́тиметесь |
| 3 особа | пізнава́тиметься | пізнава́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пізнаю́ся, пізнаю́сь | пізнаємо́ся, пізнаємо́сь, пізнає́мся |
| 2 особа | пізнає́шся | пізнаєте́ся, пізнаєте́сь |
| 3 особа | пізнає́ться | пізнаю́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| пізнаючи́сь |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | пізнава́вся, пізнава́всь | пізнава́лися, пізнава́лись |
| жін. р. | пізнава́лася, пізнава́лась |
| сер. р. | пізнава́лося, пізнава́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| пізнава́вшись |
