| пірнико́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | пірнико́вий | пірнико́ва | пірнико́ве | пірнико́ві |
| родовий | пірнико́вого | пірнико́вої | пірнико́вого | пірнико́вих |
| давальний | пірнико́вому | пірнико́вій | пірнико́вому | пірнико́вим |
| знахідний | пірнико́вий, пірнико́вого | пірнико́ву | пірнико́ве | пірнико́ві, пірнико́вих |
| орудний | пірнико́вим | пірнико́вою | пірнико́вим | пірнико́вими |
| місцевий | на/у пірнико́вому, пірнико́вім | на/у пірнико́вій | на/у пірнико́вому, пірнико́вім | на/у пірнико́вих |
| [діал.] | ||||