| рабівни́к – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (грабіжник) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | рабівни́к | рабівники́ |
| родовий | рабівника́ | рабівникі́в |
| давальний | рабівнико́ві, рабівнику́ | рабівника́м |
| знахідний | рабівника́ | рабівникі́в |
| орудний | рабівнико́м | рабівника́ми |
| місцевий | на/у рабівнико́ві, рабівнику́ | на/у рабівника́х |
| кличний | рабівнику́ | рабівники́ |
| [діал.] |