| | |
| рахува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | рахува́тися, рахува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | раху́ймося, раху́ймось |
| 2 особа | раху́йся, раху́йсь | раху́йтеся, раху́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | рахува́тимуся, рахува́тимусь | рахува́тимемося, рахува́тимемось, рахува́тимемся |
| 2 особа | рахува́тимешся | рахува́тиметеся, рахува́тиметесь |
| 3 особа | рахува́тиметься | рахува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | раху́юся, раху́юсь | раху́ємося, раху́ємось, раху́ємся |
| 2 особа | раху́єшся | раху́єтеся, раху́єтесь |
| 3 особа | раху́ється | раху́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| раху́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | рахува́вся, рахува́всь | рахува́лися, рахува́лись |
| жін. р. | рахува́лася, рахува́лась |
| сер. р. | рахува́лося, рахува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| рахува́вшись |
