| | |
| реалізува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | реалізува́тися, реалізува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | реалізува́тиметься | реалізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | реалізу́ється | реалізу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| реалізу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | реалізува́вся, реалізува́всь | реалізува́лися, реалізува́лись |
| жін. р. | реалізува́лася, реалізува́лась |
| сер. р. | реалізува́лося, реалізува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| реалізува́вшись |
