| ребе́рце – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ребе́рце | ребе́рця |
| родовий | ребе́рця | ребе́рець |
| давальний | ребе́рцю | ребе́рцям |
| знахідний | ребе́рце | ребе́рця |
| орудний | ребе́рцем | ребе́рцями |
| місцевий | на/у ребе́рці, ребе́рцю | на/у ребе́рцях |
| кличний | ребе́рце* | ребе́рця* |