| | |
| ремілітаризува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ремілітаризува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ремілітаризу́ймо |
| 2 особа | ремілітаризу́й | ремілітаризу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ремілітаризува́тиму | ремілітаризува́тимемо, ремілітаризува́тимем |
| 2 особа | ремілітаризува́тимеш | ремілітаризува́тимете |
| 3 особа | ремілітаризува́тиме | ремілітаризува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | ремілітаризу́ю | ремілітаризу́ємо, ремілітаризу́єм |
| 2 особа | ремілітаризу́єш | ремілітаризу́єте |
| 3 особа | ремілітаризу́є | ремілітаризу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ремілітаризу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ремілітаризува́в | ремілітаризува́ли |
| жін. р. | ремілітаризува́ла |
| сер. р. | ремілітаризува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| ремілітаризо́ваний |
| Безособова форма |
| ремілітаризо́вано |
| Дієприслівник |
| ремілітаризува́вши |
