| | |
| ремісникува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ремісникува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | реміснику́ймо |
| 2 особа | реміснику́й | реміснику́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ремісникува́тиму | ремісникува́тимемо, ремісникува́тимем |
| 2 особа | ремісникува́тимеш | ремісникува́тимете |
| 3 особа | ремісникува́тиме | ремісникува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | реміснику́ю | реміснику́ємо, реміснику́єм |
| 2 особа | реміснику́єш | реміснику́єте |
| 3 особа | реміснику́є | реміснику́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| реміснику́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ремісникува́в | ремісникува́ли |
| жін. р. | ремісникува́ла |
| сер. р. | ремісникува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ремісникува́вши |
