| ре́паник – іменник чоловічого роду | ||
| (плід або хліб, що тріснув) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ре́паник | ре́паники |
| родовий | ре́паника | ре́паників |
| давальний | ре́панику, ре́паникові | ре́паникам |
| знахідний | ре́паник | ре́паники |
| орудний | ре́паником | ре́паниками |
| місцевий | на/у ре́панику | на/у ре́паниках |
| кличний | ре́панику* | ре́паники* |
| [діал.] |