| рипу́чіший – прикметник, вищий ступінь | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | рипу́чіший | рипу́чіша | рипу́чіше | рипу́чіші |
| родовий | рипу́чішого | рипу́чішої | рипу́чішого | рипу́чіших |
| давальний | рипу́чішому | рипу́чішій | рипу́чішому | рипу́чішим |
| знахідний | рипу́чіший | рипу́чішу | рипу́чіше | рипу́чіші |
| орудний | рипу́чішим | рипу́чішою | рипу́чішим | рипу́чішими |
| місцевий | на/у рипу́чішому, рипу́чішім | на/у рипу́чішій | на/у рипу́чішому, рипу́чішім | на/у рипу́чіших |