| | |
| розва́люватися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (ламатися, розпадатися, роз’єднуватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розва́люватися, розва́люватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розва́люймося, розва́люймось |
| 2 особа | розва́люйся, розва́люйсь | розва́люйтеся, розва́люйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розва́люватимуся, розва́люватимусь | розва́люватимемося, розва́люватимемось, розва́люватимемся |
| 2 особа | розва́люватимешся | розва́люватиметеся, розва́люватиметесь |
| 3 особа | розва́люватиметься | розва́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розва́лююся, розва́лююсь | розва́люємося, розва́люємось, розва́люємся |
| 2 особа | розва́люєшся | розва́люєтеся, розва́люєтесь |
| 3 особа | розва́люється | розва́люються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розва́люючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розва́лювався, розва́лювавсь | розва́лювалися, розва́лювались |
| жін. р. | розва́лювалася, розва́лювалась |
| сер. р. | розва́лювалося, розва́лювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розва́лювавшись |
