| розваля́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розваля́тися, розваля́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розваля́ймося, розваля́ймось | |
| 2 особа | розваля́йся, розваля́йсь | розваля́йтеся, розваля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розваля́юся, розваля́юсь | розваля́ємося, розваля́ємось, розваля́ємся |
| 2 особа | розваля́єшся | розваля́єтеся, розваля́єтесь |
| 3 особа | розваля́ється | розваля́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розваля́вся, розваля́всь | розваля́лися, розваля́лись |
| жін.р. | розваля́лася, розваля́лась | |
| сер.р. | розваля́лося, розваля́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розваля́вшись | ||