| | |
| розво́зитися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (від: розво”зити) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розво́зитися, розво́зитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | розво́зитиметься | розво́зитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | розво́зиться | розво́зяться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розво́зячись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розво́зився, розво́зивсь | розво́зилися, розво́зились |
| жін. р. | розво́зилася, розво́зилась |
| сер. р. | розво́зилося, розво́зилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розво́зившись |
