| розго́вкатися – дієслово доконаного виду | ||
| (гукати або вимовляти ‘гов’) | ||
| Інфінітив | розго́вкатися, розго́вкатись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розго́вкаймося, розго́вкаймось | |
| 2 особа | розго́вкайся, розго́вкайсь | розго́вкайтеся, розго́вкайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розго́вкаюся, розго́вкаюсь | розго́вкаємося, розго́вкаємось, розго́вкаємся |
| 2 особа | розго́вкаєшся | розго́вкаєтеся, розго́вкаєтесь |
| 3 особа | розго́вкається | розго́вкаються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розго́вкався, розго́вкавсь | розго́вкалися, розго́вкались |
| жін.р. | розго́вкалася, розго́вкалась | |
| сер.р. | розго́вкалося, розго́вкалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розго́вкавшись | ||