| розгора́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (горіти; світити; посилюватися) | ||
| Інфінітив | розгора́тися, розгора́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розгора́тиметься | розгора́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розгора́ється | розгора́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розгора́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розгора́вся, розгора́всь | розгора́лися, розгора́лись |
| жін. р. | розгора́лася, розгора́лась | |
| сер. р. | розгора́лося, розгора́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розгора́вшись | ||