| розгорі́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (запалати; засвітитися; посилитися) | ||
| Інфінітив | розгорі́тися, розгорі́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розгори́ться | розгоря́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розгорі́вся, розгорі́всь | розгорі́лися, розгорі́лись |
| жін.р. | розгорі́лася, розгорі́лась | |
| сер.р. | розгорі́лося, розгорі́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розгорі́вшись | ||